Пошук
Шукати!
Консультаційна служба Bosch

Тел.: 0 800 503 888
Факс: +380(44)490-24-81

Проекти Bosch для самостійного виконання

Оцінити проект

2 x оцінено

Вам потрібно

  • Набір свердел для деревини
  • 25-мм свердло Форстнера
  • 68-мм коронка
  • Зенкер
  • Дерев'яні дюбелі 8-мм
  • Клей для дерева, текстильна ганчірка, губка
  • Шліфувальний папір, зернистість 120 – 240, губка
  • Лінійка, м'який олівець, ластик, загострювач для олівця
  • Протрава, система точного розпорошення або текстильний валик
  • Козли

  • Клеєна деревина, бук, 20 мм.

Закладки

Google Yahoo Live Mister Wong folkd del.icio.us Digg LinkARENA

Зробити закладку на проект

Затишний секретер

Великі шухляди та ящики вийшли з моди, у часи, коли все стає компактним, у нашому секретері знайдеться достатньо місця для Вашого лептопа та пари записок. Його вистачить, аби створити у робочій кімнаті стильну атмосферу.

Цікаво, як секретер виглядає усередині: дві проміжні стіни, які проходять вздовж робочої пластини, утворюють кабельний канал, прикритий непригвинченою кришкою. Пустотою між кришкою зверху та стільницею знизу ми скористуємося для кріплення стіни.

Клейові з'єднання, які ми описуємо тут, вимагають деякого досвіду. Простіше виконати гвинтові з'єднання, які, однак, будуть видимими.

Наступна інструкція з монтажу розрахована на планки з букової клеєної деревини товщиною 20 мм. Якщо Ви берете інші матеріали або планки іншої товщини, необхідно відповідним чином змінити специфікацію.

Підріжте Ваші планки до необхідної довжини на ринку або у столяра.

До інструкцій
До коментарів

Інструкцію

1

Просвердлюємо отвори для дюбелів у проміжних стінках та на кришках

Спочатку поставте кутом проміжні стінки та кришки так, як вони будуть склеюватися: проміжна стінка під кришкою. Візьміть олівець та замаркуйте деталі трикутником, щоб під час роботи завжди знати, яка деталь до якої відноситься.

У випадку кутових або T-подібних з'єднань необхідно використовувати свердлильний шаблон та маркер, так званий фіксатор дюбелів. Навіть якщо вимірювати та маркувати на поверхні, отвори під дюбелі все одно не вдається розташувати абсолютно точно, щоб вони були один навпроти іншого!

Дрилем із 8 мм свердлом просвердліть у відповідних торцевих крайках проміжних стінок по три отвори для дюбелів, чиє розташування Ви перенесете маркерами на нижню сторону верхньої кришки. Під час свердління отворів для дюбелів центрувальну верхівку слід встановлювати на ці замарковані точки.

Шаблон для свердління - це допоміжний засіб, який фіксується за допомогою гвинтів на заготовці. За його допомогою свердло через металеву манжету входить у деревину під прямим кутом. Якщо Ви працюватиме не з свердлильним шаблоном, просвердліть спочатку отвори у торцевих сторонах. Саме із такими отворами постає найбільша небезпека скосу отвору. Якщо свердлити рівню поверхню, цей ризик зменшується, оскільки там Ви свердлите поперек волокон.

Фіксатор дюбелів - це металевий штифт із маркером - загостреною верхівкою. Він вставляється у ті твори на торцевих крайках, які Вам потрібно скопіювати на іншу стінку. Для цього необхідно покласти просвердлену сторону на іншу стінку врівень із крайками так, як вони повинні бути з'єднані.

Порада щодо дюбелів:

Діаметр отворів на обох сторонах повинен співпадати із діаметром дюбеля. Загальна глибина обох отворів повинна складати довжину дюбеля плюс 2 мм. Для досягнення максимальної точності найкраще за все використовувати свердло із центрувальною верхівкою та упором; упор - це упорне кільце із нарізкою, яке фіксується на свердлі для досягнення бажаної глибині. Ніколи не просвердлюйте заготовку більше ніж на дві третини! Практичнішими за описані тут дерев'яні дюбелі є плоскі дюбелі. Вони складаються зі спресованого дерев'яного борошна, набрякають від клею та заповнюють собою відфрезерований шліц, що забезпечує невірогідно кріпке з'єднання. Недоліком цих дюбелів є те, що вони потребують плоскодюбельну фрезу, систему, яка розроблена саме для них.

2

Приклеюємо проміжні стінки та верхні кришки до кутів

Змастіть отвори для дюбелів та точки склеювання на проміжних стінках клеєм та встановіть дюбелі. Змастіть клеєм отвори верхньої кришки та поєднайте конструкцію із кутами. Стисніть з'єднання лещатами.

Важлива вказівка

Ретельно затисніть кожне з'єднання лещатами та залиште до повного висихання клею; виконуйте вказівки виробника. Для затискання візьміть дерев'яні бруски, аби розподілити тиск та уникнути жахливих слідів від затискання лещатами на поверхні. Якщо виступив зайвий клей, одразу ж витріть його ганчіркою.

3

Встановлюємо опору під кришку

Кришка каналу від кабелю лежить без кріплення на вузьких планках, які кріпляться на внутрішній стороні проміжних стінок. У закритому стані разом із кришкою утворюється практична опорна площа.

Тепер просвердліть у цій опорі три отвори, які необхідно відзенкувати на тому боці, яки вказує на центр каналу. Вирівняйте опору, як це представлено на нашій схемі, по кутах та встановіть її там акумуляторним шуруповертом та шурупами 3 x 16 мм.

Порада щодо пригвинчування двох дерев'яних частин

Отвір на тій частині, крізь яку буде кріпитися інша частина, завжди робіть на 0,5–1 мм більше, ніж діаметр гвинта; ширини отвору повинно бути достатньо для заглиблення потайної головки. Отвір на тій частині, яка кріпиться другою, завжди робіть на 1 мм менше, ніж діаметр гвинта.

4

Просвердлюємо отвори для дюбелів у кутах та на боковинах

Розташуйте проклеєні кути із проміжних стінок та кришок та обидві боковини корпусу – кришками донизу – на робочій поверхні так, як Ви будете їх згвинчувати. Замаркуйте деталі трикутником, щоб під час роботи завжди знати, яка деталь до якої відноситься.

Надалі робіть так, як ми описали у кроці один: просвердліть отворі для дюбелів у крайках кутів, вставте маркери та перенесіть їхню позицію отворів на боковини. За допомогою обмежувача глибини прокладіть там отвори.

5

Приклеюємо кути та боковини до корпусу

Під час приклеювання корпусу робіть так, як це описано у кроці два. Особливо важливо під час склеювання ретельно стиснути лещатами до повного висихання клею. При цьому необхідно постійно контролювати столярним кутком, щоб всі кути залишалися прямокутними, і, якщо необхідно, корегувати положення лещат.

6

Протягуємо кабель у стільницю

Щоб кабель зі всіма можливими штекерами потрапив у кабельний канал між проміжними стінками, у нижній стінці каналу, у стільниці, необхідно зробити отвір принаймні 45 мм. Розташуйте цей отвір якомога дальше у бік та близько до стіни, але, звичайно, до боковини та задньої проміжної стінки.

7

Поєднуємо корпус та стільницю

Покладіть стільницю лицьовою стороною догори на козли та вирівняйте на неї корпус. Олівцем замаркуйте на дошці контури боковин та проміжних стінок. У середині цього контуру замаркуйте по три отвори для скріплення стільниці із боковинами та по дві для кріплення із проміжними стінками.

Дрилем із 4-мм свердлом для дерева прокладіть у стільниці отвори та відзенкуйте їх знизу. Тепер покладіть корпус кришкою донизу на козли та вирівняйте на ньому стільницю, нижньою стороною догори. Тепер можна встановлювати стільницю за допомогою акумуляторного шуруповерта та шурупів 4 x 50 мм. При цьому знову скористуйтеся нашими порадами щодо загвинчування двох дерев'яних частин у третьому абзаці.

8

Прорізаємо отвори для кабелю у кришці

Кабельний канал закривається зверху кришкою, яка кладеться між верхньою кришкою та боковинами. Аби підняти його та дістатися кабелю на будь-якій точці кабельного каналу, проріжте три округлих отвори у задній стороні кришці.

Спочатку намалюйте ці отвори на кришці олівцем згідно з даними нашої схеми. Потім просвердліть їхні заокруглені крайки 25-мм свердлом Форстнера. Тепер необхідно прорізати ці отвори двома розпилами лобзиком, відділивши їх від задньої стінки, і отвір для рукоятки та кабелю готовий.

9

Робимо підвішувальні планки

Виріжте обидві планки для підвішування із плити довжиною 750 мм та шириною 70 мм. Для цього встановіть пиляльний диск циркулярної пилки під кутом 45° та відріжте планки для підвішування потрібної довжини. Одну підвішувальну планку, яку ми щойно зробили, ми пізніше прикріпимо на стіну дюбелями гострою стороною догори, а іншу гострою стороною донизу прикрутимо на задню проміжну стінку корпусу.

У кожні підвішувальній планці просвердліть по три отвори та відзенкуйте їх з широкої сторони. Прикріпить одну планку на корпусі за допомогою акумуляторного шуруповерта та шурупів 4 x 35 мм.

10

Робимо ніжки

Проріжте ніжки довжиною 955 мм під кутом 20° або 70°. Швидше за все це можна зробити торцювальною пилкою, на якій Ви можете просто встановити кут різання. Однак це можна зробити і лобзиком: замаркуйте лінії розпилювання олівцем, зафіксуйте ніжки лещатами на робочій поверхні, щоб кінець дошки виступав, та підріжте спочатку один, а потім інший кінець під необхідним кутом.

11

Пригвинчуємо ніжки до корпусу

Розташуйте корпус із пригвинченою стільницею на робочій поверхні так, щоб одна сторона трохи виступала за крайку стола. Зафіксуйте одну ніжку лещатами тим боком, яким вона буде прикріплена до конструкції, за олівцем замаркуйте її положення. Те саме проробіть із іншою стороною корпусу.

Для кожної ніжки просвердліть по чотири отвори. Відзенкуйте отвори зсередини. Тепер зафіксуйте ніжки лещатами та прикріпить їх акумуляторним шуруповертом та шурупами 4 x 35 мм. При цьому не забувайте про наші вказівки щодо загвинчування двох дерев'яних деталей, наведених у кроці три.

12

Відшліфовуємо дерев'яну поверхню

Аби поверхня виглядала однаково та якомога краще, над нею слід попрацювати до монтажу.

Спочатку зробіть заокруглену кромку на всіх крайках, обробивши її спочатку 120 або 180 шліфувальним папером під кутом 45°. Видимі поверхні завжди обробляйте у напрямку текстури деревини, спочатку грубішим (120, 180), а потім більш тонким (до 240) шліфувальним папером.

Після цього намочіть поверхню водою за допомогою губки. Під час висихання з'являться окремі задирки, які Ви легко знімете після сушіння за допомогою 180 шліфувального паперу. Після цього деревина підготовлена для подальшої обробки. Маленька порада: слідкуйте за тим, щоб шліфувальний папір був достатньо гострим, аби волокна дійсно обрізалися, а не лише притискалися до поверхні.

13

Протравлення поверхні

Протравлення означає профарбовування дерева. Протрава може наноситися cистемою точного розпорошення. Після нанесення протрави деревина ще недостатньо захищена; достатній ступінь захисту вона отримує лише після воскування або лакування.

Спочатку уважно прочитайте поради виробника щодо обробки та безпеки. Працюйте у добре провітрюваному приміщенні та уникайте у ньому палити, їсти або пити.

Якщо Ви бажаєте наступним нанести інший матеріал за допомогою Вашої cистеми точного розпорошення, треба замінити резервуар для фарби.

Порада щодо протравлення

Вертикальні поверхні завжди покривайте знизу догори. Оскільки протрава дуже рідка, а дерев'яна поверхня дуже сильно всмоктує вологу, протрава може стікати та утворювати непрофарбовані плями.

14

Лакуємо поверхні

На ринку Ви знайдете найрізноманітніші лаки. Вирішальним параметром буде здатність до оброблення, Ваше технічне устаткування та вимоги до якості та зносостійкості поверхні. Проконсультуйтеся у магазині. Якщо Ви не маєте досвіду у лакуванні, спробуйте лак спочатку на окремому бруску.

Кращого та швидшого результату можна досягти, працюючи з акриловими лаками. Особливо просто та швидко ці лаки, які можна розводити водою, наносяться за допомогою системи точного розпорошення.

Налийте лак у резервуар для фарби та розведіть водою, якщо необхідно. Спочатку спробуйте, як працює розпилювач, на окремому шматку дерева та відрегулюйте насадку та кількість розпилювального лаку за допомогою дискового перемикача. Струміть можна зробити горизонтальним та вертикальним, а також конусним для обробки країв.

Нанесіть перший тонкий шар фарби. Краще за все спочатку покрити лаком крайки, потім поверхні; наносіть лак рівномірно, паралельними смугами.

У цьому випадку, як і під час зволоження, можуть проступити дерев'яні волокна, які після висихання лаку можна відшліфувати у напрямку волокон шліфувальним папером №220 або 240.

Для другого шару лаку візьміть прозорий лак, як для ґрунтування. Цього разу можна нанести лак трохи більшим шаром. Краще за все знову спочатку покрити лаком крайки, потім поверхні; наносіть лак рівномірно, паралельними смугами.

 
Bosch не несе відповідальності за повноту та правильність викладених інструкцій з будівництва. Окрім цього, фірма Bosch вказує на те, що будування за даними інструкціями відбувається на власний ризик. Будь-ласка, заради Вашої безпеки уживайте всі запобіжні заходи. Настанови до цього Ви отримаєте у главі поради & хитрощі.
Наявність відображених інструментів Bosch може варіюватися у різних країнах.
На початок сторінки

Написати коментар

(*) Поля для обов'язкового заповнення
На початок сторінки